Хід уроку

I.                   Організаційний етап (всі матеріали та повний конспект - у архіві) 

II.                Перевірка домашнього завдання.

1.      Усне опитування. (п. 25 підручника)

2.      Обговорення питання для роздумів 2*.

3.      Письмове тестування (4 варіанти тестів по 6 запитань).

III.             Мотивація навчальної діяльності

Комп'ютерна графіка поступово перетворюється в новий вид мистец­тва. Спеціалізовані програмні засоби дозволяють практично будь-якій людині створювати, редагувати, перетворювати графічні зображення.

Для роботи з графічною інформацією розроблене відповідне про­грамне забезпечення: засоби перегляду, графічні редактори, фоторедактори та інші.

Спробуємо розібратися в цих поняттях більш детально.

IV.              Вивчення нового матеріалу

 Вступне слово вчителя.

•   Що таке «комп'ютерна графіка»?

•   Які принципи побудови растрових і векторних зображень?

•   Як обчислити об'єм нестиснутого графічного зображення?

•    Які існують формати графічних файлів?

•    Для чого призначений графічний редактор?

2.  Ознайомлення з планом вивчення теми.

3.  Оголошення теми уроку.

4.  Пояснення навчального матеріалу.

Постановка проблемного питання

— Чим відрізняється комп'ютерна графіка від звичайної?

Під терміном «графіка» звичайно розуміють візуальне зображення будь-яких реальних або уявних об'єктів. Чи малює художник пейзаж, чи виконує конструктор креслення, чи малює дитина на асфальті - усе це процеси створення графіки. Особливе місце в роботі із зображеннями посідає комп'ю­терна графіка.

Комп'ютерна графіка — це графіка, яка обробляється й відобра­жається засобами обчислювальної техніки. Дані про зображення зберігаються у графічних файлах.

Растрові зображення

Для відтворення зображення на пристрої виведен­ня зображення розбивається на точки - пікселі. Растрове зображення - це набір пікселів, тобто кольорових точок, розташованих на правильній сітці.

Важливою характеристикою растра є його роздільна здатність, тобто кількість пікселів на одиницю довжини. Значення роздільної здатності звичайно записується в одиницях dpi. Роздільна здатність екранного зображення звичайно становить 72 або 96 dpi, відбитка лазерного принтера — 600 dpi.

Джерелом растрових даних є також спеціальні пристрої введен­ня: сканери, відеокамери, цифрові фотоапарати.

Растрові зображення, призначені для високоякісного друку, ма­ють дуже великий обсяг. Щоб уникнути проблеми великих графіч­них файлів, часто використовують інший спосіб подання зобра­жень — векторний.

Векторні зображення

Ідея векторного зображення полягає в описі елементів зображен­ня за допомогою математичних формул. Для цього зображення роз­кладається на прості об'єкти — примітиви. Основні графічні при­мітиви: лінії, еліпси, кола, многокутники, зірки тощо. Векторне зображення - це сукупність примітивів, які складаються з ключових точок.

Примітиви створюються на основі ключових точок, що визнача­ються у вигляді набору чисел. Програма відтворює зображення шля­хом з'єднання ключових точок.

Для опису різних геометричних фігур потрібні ключові точки різних типів. На векторні об'єкти розкладаються не тільки геомет­ричні фігури й різні малюнки, а й текст. Отже, файли векторних зображень містять не піксельні значен­ня, а математичні описи елементів зображень.

Формати графічних файлів

Розмір графічного файла залежить під формату, обраного для збе­реження зображення. Спосіб організації графічних файлів називається графічним форматом. Існує декілька категорій форматів графічних файлів.

Растрові формати. Це формати, які використовуються для збе­реження растрових зображень. Вони найбільш придатні для запису графічних даних, які отримані із пристроїв уведення. Найпоши­реніші растрові формати: BMP (скорочення від Bit Map Picture), TIFF, GIF, JPG, PNG.

Векторні формати. Корисні для збереження лінійних елементів (прямих, кривих, многокутників), різних геометричних фігур, тек­сту. Прикладами найбільш поширених векторних форматів є CDR (формат файлів векторного редактора CorelDRAW), DXF (файли па­кета інженерної графіки AutoCAD).

Метафайлові формати. Відмінність цього формату від поперед­ніх полягає в тому, що він може зберігати як растрові, так і векторні дані. Метафайли звичайно використовуються для перенесення зобра­жень між різними додатками й комп'ютерними платформами (IBM PC і Мас). Популярними метафайловими форматами є WPG, CGM.

Для роботи з растровими (точковими) зображеннями існують растрові ре­дактори (Adobe Photoshop, Corel PhotoPaint, Microsoft Paint), а для роботи з векторними зображеннями — векторні редактори (Corel­DRAW, Adobe Illustrator, Xara).

Колірна модель – це система кодування кольорів, яка використовується для зберігання, відображення на екрані та друку зображення.

Система керування коль­ором співставляє кольори пристроїв: сканери, монітори й принтери, перетворюючи кольори з одного кольорового простору в інший (на­приклад, із RGB у CMYK), забезпечує точний попередній перегляд документа на екрані.

CMYK — багатомірний кольоровий простір, який утворюється бла­китною, ліловою, жовтою і чорною складовими кольору. Як правило, ця система використовується в пристроях масового кольорового друку.

RGB — багатомірний кольоровий простір, який утворюється черво­ною, зеленою і синьою складовими кольору. Як правило, ця система ви­користовується в сканерах, цифрових камерах, моніторах і принтерах.

HSB — використовує три базових компоненти: відтінок (англ. hue), контраст або насиченість (англ. saturation) і яскравість кольору (англ. brightness). Відтінок кольору вказує номер кольору в спек­тральній палітрі. Насиченість кольору характеризує його інтен­сивність — чим вона більша, тим  «чистіший»  колір. Яскравість кольору залежить від домішки чорної фарби до заданого кольору - чим її більше, тим яскравість кольору менша. Таким чином, можна отримати всі кольори, які здатне сприйняти око людини.

LAB – колірна модель, створена як апаратно-незалежна, базується на сприйнятті кольору людським оком. Параметри: 1. освітленість, діапазон зміни від пурпурового до зеленого та від синього до жовтого.

V.                 Практичне завдання.

Завдання 1.

Дослідження властивостей растрового та векторного зображення.

1.      Відкрийте текстовий редактор та створіть новий документ.

2.      Знайдіть файл AD003754.wmf та вставте малюнок в текстовий документ.

3.      Створіть ще один документ.

4.      Знайдіть файл 123.gif та вставте малюнок у документ.

5.      Розмістіть вікна документів поряд.

6.      Збільшіть розміри малюнків. Як змінилась якість кожного зображення?

 Завдання 2.

Дослідження властивостей різних графічних форматів.

1.      Відкрийте файл AD003754.wmf з допомогою графічного редактора Paint та збережіть його у форматі jpeg, потім – у форматі gif.

2.      Запишіть, чим відрізняються зображення у різних форматах.

Які висновки можна зробити?

VI.              Домашнє завдання.

П. 26 підручника. Дати письмові відповіді на контрольні запитання на стор. 270.

VII.           Підбиття підсумків уроку

Обговорюємо, чи досягли мети, що зробили, що не встигли, оголошуються результати уроку, побажання на подальші заняття, оцінюється робота учнів на уроці.